Геннадій Несветайлов, прикладне наукознавство та наукометрія в Білорусі

Останній диктатор Європи досі переслідує мирних білорусів, зокрема й наших колег-бібліотекарів, за їх прагнення справедливості, гідності, демократії. Якби я хотів вам допомогти! Поговорімо про віхи в історії білоруської наукометрії й хоч так нагадаймо одне одному, що ми завжди поруч! Пишуть, що офіційною датою організаційного оформлення наукометричних досліджень у Білорусі можна вважати 7 жовтня 1976 р., коли було прийнято рішення Президії Академії наук БРСР створити в Інституті фізики АН БРСР новий структурний підрозділ – сектор наукознавства. Ініціатива створення цього сектору належала кандидату технічних наук Геннадію Несветайлову, який в ті роки працював вченим секретарем Інституту тепло- і масообміну АН БРСР, а сьогодні вважається основоположником сучасної наукометричної школи Білорусі. 

У грудні 1975 р. наш Геннадій Добров виступив на засіданні Президії АН БРСР з доповіддю «Наукознавство як наука про науку» і дещо допоміг прискорити процес створення сектору наукознавства в Білорусі. 

У 1979 р. з'явився перший збірник наукових праць цього сектора «Питання управління дослідженнями та розробками», а також видано першу наукознавчу монографію Геннадія Несветайлова «Наука та її ефективність», де автор вперше ввів у науковий обіг термін «прикладне наукознавство». 

Не буду переповідати біографію пана Несветайлова (тільки ще зазначу, що  у 1962 р. він закінчив Миколаївський інститут кораблебудування), чи історію радянської наукометрії, просто поглянемо про що писав батько білоруської наукометрії й переконаємося, що його роботи й досі не втратили своєї актуальності. 

Так, у 1986 році в Scientometrics з'явилась оригінальна стаття про аналіз та планування наукових конференцій. Сьогодні у нас в країні засилля фейкових заочних конференцій, а якби ми впровадили ці напрацювання Несветайлова, то мали б менше клопотів з цими любителями сертифікатів учасника. 

У 1995 р. в Knowledge and Policy Геннадій Несветайлов писав, що наука колишніх республік СРСР повинна вчитися не залежати від політичного центру, орієнтуватися на світові наукові тенденції, а це вимагає адекватної зміни цілей, ресурсів та механізму трансформації пострадянської науки. Так ми досі й трансформуємося... 

До речі, станом на серпень 2021 року, останній раз цю роботу Несветайлова цитовано у статті за участі української авторки. Бачите, зв'язок наукометричних, бібліотечних… шкіл наших двох країн ніколи не припиняється, навіть якщо цей зв'язок відразу й не помітиш нетренованим оком.